|
|
Віртуальна інтерактивна платформа для трансляції низько-вуглецевих відкритих інновацій
|
ВСТУП
Метою цього дослідження є розробка і створення Віртуальної Інтерактивної Платформи для Трансляції Низько-Вуглецевих Відкритих Інновацій (Virtual Interactive Platform for the Low-Carbon Open Innovation Relay - VIP-LCOIR) в країни Східної Європи (СЄ) з перехідною економікою (зокрема: до України, Російської Федерації і Республіки Білорусь) з країн Європейського Союзу (ЄС).
При цьому, кінцевою метою реалізації цієї платформи буде пом'якшення наслідків зміни клімату шляхом зменшення концентрації парникових газів в атмосфері за рахунок створення сприятливих умов передачі і дифузії (трансляції) низько-вуглецевих технологій (зокрема: чистих вугільних технологій, технологій уловлювання і зберігання вуглецю, відновлюваних джерел енергії і т.п.) в країни СЄ з країн ЄС.
Конкретні цілі дослідження наступні:
- Виконати порівняльні дослідження існуючих технічних, екологічних, економічних, політичних, правових і соціальних умов для передачі з країн ЄС і інших передових країн світу низько-вуглецевих технологій, а також умов їх адаптації і впровадження (дифузії) в країнах з перехідною економікою і такою, що розвивається;
- Розробити економетричні моделі динаміки процесів передачі і дифузії низько-вуглецевих технологій (з урахуванням національного і міжнародного законодавства у сфері інтелектуальної власності) для виконання чисельних оцінок ефективності цих процесів між зацікавленими сторонами з країн ЄС і СЄ;
- Скласти бази знань про низько-вуглецеві технології, які можна транслювати в країни СЄ з країн ЄС на принципах відкритих інновацій з урахуванням національних потрійних спіралей;
- Створити на базі економетричних моделей віртуальну інтерактивну (мережеву) платформу з декількох веб-базуємих експертних систем для інформаційного забезпечення процесів ухвалення рішень у сфері боротьби із змінами клімату шляхом упровадження низько-вуглецевих відкритих інновацій в енергетиці, промисловості, транспорті і т.п.;
- Забезпечити наповнення, оновлення і функціонування мережевої платформи з орієнтацією на потреби і інтереси постачальників і споживачів низько-вуглецевих технологій і інновацій.
ВГОРУ
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Порівняльні дослідження існуючих технічних, екологічних, економічних, політичних, правових і соціальних умов для передачі з країн ЄС і інших передових країн світу низько-вуглецевих технологій, а також умов їх дифузії, в країнах з перехідною економікою і такою, що розвивається, виконуватимуться на основі статистичного аналізу наявних даних, параметрів і документів, які представлені у вільному доступі в мережі Інтернет. При цьому, особлива увага звертатиметься на достовірність і компетентність інформації, яка використовуватиметься для побудови економетричних моделей динаміки процесів передачі і дифузії низько-вуглецевих технологій. Ознайомлення зацікавлених осіб з країн ЄС і СЄ з результатами цього аналізу підвищуватиме їх обізнаність і компетенцію, необхідну для ухвалення рішень по своєму внеску в пом'якшення наслідків зміни клімату.
Економетричні моделі динаміки процесів передачі і дифузії низько-вуглецевих технологій (з урахуванням національного і міжнародного законодавства у області інтелектуальної власності, а також перспектив введення принципів відкритих інновацій) будуватимуться в рамках різних модифікацій моделі «хижак-жертва» шляхом обгрунтування типів різних параметрів (керованих і фіксованих) цих процесів і завдання конкретних правил взаємодії між параметрами моделі. Чисельне моделювання конкретних ситуацій можливої реалізації процесів передачі і дифузії низько-вуглецевих технологій дозволить оцінити ефективність управлінських рішень, що плануються і приймаються, по локальному впровадженню низько-вуглецевих технологій з метою пом'якшення наслідків глобальної зміни клімату.
Віртуальна інтерактивна платформа створюватиметься на базі 4-х взаємозв'язаних веб-базуємих експертних систем, орієнтованих на постачальників технологій з країн ЄС і на споживачів в країнах СЄ, в які будуть вбудовані відповідні бази знань і інтерпретатори, створені на основі інтерактивних економетричних моделей процесів передачі і дифузії (трансляції) низько-вуглецевих відкритих інновацій в енергетиці, промисловості, транспорті і т.п.
Використовування цієї платформи за допомогою лінгвістичного процесора постачальниками і споживачами низько-вуглецевих технологій забезпечить інформаційний супровід процесів ухвалення рішень у сфері боротьби із змінами клімату.
Наповнення і функціонування віртуальної інтерактивної платформи забезпечуватиметься за рахунок бази знань, заснованої на результатах особистих віртуальних і живих інтерв'ю з компетентними представниками постачальників і споживачів низько-вуглецевих технологій. Зміст платформи постійно обновлятиметься і доповнюватиметься прикладами кращих практик передачі і дифузії низько-вуглецевих відкритих інновацій для просування нових ідей по протидії змінам клімату і стабілізації клімату в осяжному майбутньому.
Доцільність використовування цих методів і методик досліджень і розробок грунтується на їх неодноразовому успішному застосуванні для інших досліджень і розробок, що гарантуватиме достовірність одержуваних результатів. Застосування цих методів і методик жодним чином не обмежує розробку і використовування нових методів, методик і підходів, які можуть з'явитися або створитися в процесі виконання даної пропозиції.
Міждисциплінарний, мультидисциплінарний і міжсекторальний характер даного дослідження ініційований складністю проблем, викликаних зміною клімату, для вирішення яких потрібно задіювати знання і досвід, накопичений в різних дисциплінах і секторах науки: природних і технічних; економічних і соціальних; правових і управлінських і т.п.
У інтерактивних економетриних моделях, які будуть розроблені в рамках дослідження, планується вивчити поведінку не тільки економічних показників, але і технічні характеристики низько-вуглецевих технологій, правові і інфраструктурні рамки процесів міжнародної передачі і дифузії технологій, громадську думку і т.п.
Використовування інтерактивних моделей, які розміщуватимуться у вільному доступі на веб-сайті платформи підвищить доступність інформації для зацікавлених осіб з різних цільових груп як постачальників низько-вуглецевих технологій, так і їх користувачів. Крім того, такі моделі можуть ефективно використовуватися в освітніх процесах на шкільному і університетському рівнях, а також в системі підвищення кваліфікації фахівців.
Об'єднання такого широкого спектру знань і досвіду в єдиний комплекс на базі інформаційних і комунікаційних технологій дозволить одержати нові знання і зібрати приклади кращих практик впровадження низько-вуглецевих відкритих інновацій, що за рахунок синергетичного ефекту робитиме істотний вплив на результативність протидії змінам клімату і пом'якшення їх наслідків.
ВГОРУ
ПОСТАНОВКА ЗАДАЧ
Доцільність використовування підходу відкритих інновацій до процесів передачі і дифузії низько-вуглецевих технологій грунтується на насущній необхідності найближчим часом значно зменшити емісію парникових газів в енергетиці і промисловості. У 2010 році ЄС поставив мету [1] до 2020 року понизити на 20% емісію парникових газів від рівня 1990 року. Зараз інші країни також беруть на себе добровільні зобов'язання по зниженню емісії парникових газів. Поки не прийнято нову пост-Кіотську глобальну угоду більшість країн з перехідною економікою і такою, що розвивається, не приймають таких зобов'язань.
Досягненню цілей по зниженню емісії парникових газів дуже перешкоджають обмеження, пов'язані з інтелектуальною власністю і умовами здійснення трансферу технологій [2]. Особливо це відчувається при передачі і дифузії низько-вуглецевих технологій в країни з перехідною економікою і такою, що розвивається, при обмежених фінансових ресурсах [3]. У цих випадках введення гнучких принципів відкритих інновацій може дуже посприяти рішенню проблем передачі і дифузії низько-вуглецевих технологій на взаємовигідних умовах, як для постачальників цих технологій з країн ЄС, так і для споживачів в країнах СЄ.
Оригінальність проекту полягає в комплексному застосуванні принципів відкритих інновацій для процесів передачі і дифузії низько-вуглецевих технологій (для конкретних постачальників і споживачів цих технологій) при одночасному урахуванні технічних, екологічних, економічних, політичних, правових і соціальних умов, які діють в країнах ЄС (як постачальників цих технологій) і країнах СЄ (як споживачів цих технологій). Синергетичний ефект такого комплексного підходу формуватиметься безпосередньо користувачем платформи в режимі вільного віртуального доступу до інтерактивних ресурсів.
Прототипом пропонованої платформи може служити Climate Impact Expert System (CIES) [4]. CIES дозволяє одержувати наочну інформацію на карті Німеччини для різних параметрів наступних секторів: клімат, сільське і лісове господарства, гідрологія і біорізноманітність. При цьому інформація за десятирічний період формується на основі реальних вимірювань для 1901-2010 років і на основі чисельного моделювання для 2010-2100 років. Ця CIES може дуже ефективно використовуватися при створенні і розвитку конкретного бізнесу з урахуванням очікуваного впливу зміни клімату.
Інші існуючі платформи в цій сфері носять ілюстративний (наприклад: NASA’s Climate Time Machine [5]; А National Look at Carbon Sequestratyion [6]; etc.) або інформаційний (наприклад: Zero Emission Platform – Carbon Dioxide Capture & Storage [7]; Carbon Footprint Calculators [8]; etc.) характер.
Інноваційний характер платформи визначається наступними новими ідеями, концепціями, методами і схемами, які будуть використані при дослідженнях і розробках:
- ідея об'єднання підходів «відкритих інновацій» [9] і «потрійної спіралі» [10] дозволить знайти рішення виникаючих інституційних проблем при реалізації процесів передачі і дифузії низько-вуглецевих технологій в країнах ЄС і СЄ;
- стратегія розвитку країн з перехідною економікою по шляху «зеленого зростання» [11] при мінімальному «вуглецевому сліді» [12] за рахунок трансляції низько-вуглецевих відкритих інновацій;
- концепція стимулювання процесів передачі і дифузії низько-вуглецевих технологій в країни СЄ з країн ЄС забезпечить інтенсифікацію розвитку низько-вуглецевої («зеленої») економіки в цих країнах;
- модифікації моделей «хижак-жертва», адаптованих до проблем передачі і дифузії низько-вуглецевих технологій в країнах ЄС і СЄ, дадуть можливість оцінювати і прогнозувати розвиток ринків низько-вуглецевих технологій і інновацій в цих країнах;
- схеми побудови експертних систем по трансляції технологій між різними країнами, в яких враховуватиметься: міжнародне право, національні закони, економічна інфраструктура і менталітет представників бізнесу, науки і суспільства, - створять реальну структуру для ефективної і корисної взаємодії користувача мережі Інтернет з базою знань у сфері трансферу і дифузії (трансляції) низько-вуглецевих відкритих інновацій з метою ухвалення і реалізації рішень по пом'якшенню наслідків глобальної зміни клімату;
- інтерактивні інтерфейси користувачів експертних систем, які забезпечують видимість і створюють враження бесіди з штучним інтелектом, що дозволяє встановити ефективний зворотний зв'язок інтернет-користувача з експертами з низько-вуглецевих технологій, з проблемам навколишнього середовища і зміни клімату.
ВГОРУ
АКТУАЛЬНІСТЬ СТВОРЕННЯ ПЛАТФОРМИ
Своєчасність створення цієї платформи обумовлена сучасною тенденцією зниження емісії СО2 в країнах ЄС і наростання обсягів цієї емісії в країнах з перехідною економікою і такою, що розвивається [13]. Так за 2000-2010 роки країни ЄС зменшили обсяги емісії CO2 на 171,1 млн. т., а країни СЄ збільшили обсяги емісії CO2 на 57,1 млн. т., що складає 33,4% від досягнутого країнами ЄС позитивного ефекту по протидії глобальним змінам клімату.
У 2011 році ЄС прийняв нові зобов'язання [14] по скороченню емісії парникових газів до 2050 року на 80% від рівня 1990 року. На мал. 1 показані обсяги емісії СО2:
1. При збереженні поточної політики;
2. Енергетичного сектора;
3. Житлово-комунального господарства;
4. Промисловості;
5. Транспорту;
6. Сільського господарства;
7. Інших секторів.
Мал. 1. Викиди парникових газів в ЄС при 80% скороченні щодо рівня 1990 року (100%) [14]
При цьому Міжнародне енергетичне агентство [15] в 2012 році оцінило глобальний внесок впровадження різних низько-вуглецевих технологій в скорочення емісії СО2 до 2050 року більш ніж в 2 рази щодо рівня 2009 року. На мал. 2 показані внески в скорочення емісії СО2 наступних технологій:
1. Технології підвищення енергетичної ефективності генерації і зміни видів палива - 3%;
2. Ядерні технології - 8%;
3. Технології скорочення використовування викопного палива - 12%;
4. Технології скорочення споживання палива і підвищення ККД використовування електроенергії - 42%;
5. Технології відновлюваних джерел енергії - 21%;
6. Технології уловлювання і зберігання вуглецю [16] - 14%.
Мал. 2. Підвищення ефективності і заміна палива кінець кінцем дає більше половини скорочень [15]
При цьому відмічена можливість збільшення до 2050 року емісії СО2 майже в 2 рази від рівня 2009 року у разі неприйняття рішучих заходів до інтенсифікації впровадження низько-вуглецевих технологій. Вже йде 2013 рік, а процеси впровадження низько-вуглецевих технологій в країнах СЄ фактично розвиваються стихійно, без належної інформаційної, законодавчої, політичної і інвестиційної підтримки.
Тому створення умов для інтенсифікації глобальних процесів впровадження низько-вуглецевих технологій повинне забезпечити гідну участь країн СЄ в кардинальній зміні тенденції емісії СО2, яка прогнозується на 2015 рік.
Зокрема, в 2010 році Україна мала збільшення емісії СО2 по відношенню до її обсягів в 1990 році [13] на рівні -61,2%, Республіка Білорусь відповідно – -47,5%, а Російська Федерація – -27,4%. Цей показник побічно характеризує рівень відновлення економіки цих країн щодо рівня 1990 року. При цьому Кіотський протокол фактично не лімітував обсяги емісії СО2 для цих країн.
Інші країни з перехідною економікою мають аналогічні показники: Литва – -59,6%; Латвія – -56,8%; Румунія – -54,8; Естонія – -48,9; Болгарія – -41,4%; Словаччина – -38,3%; Угорщина – -26,3%; Чехія – -26,2%; Хорватія – -11,9%; Польща – -10,8%. Тобто, ці країни не перевищили свій ліміт скорочення емісії СО2 в 6-8%, встановлений Кіотським протоколом.
ВГОРУ
СТРАТЕГІЯ СТВОРЕННЯ І РОЗВИТКУ ПЛАТФОРМИ
Важливість створення платформи визначається не тільки її необхідністю для споживачів низько-вуглецевих технологій, але і цінністю результатів функціонування платформи для європейських постачальників технологій, які розробляли ці технології з орієнтацією на їх застосування в країнах ЄС. Адаптація цих технологій до умов використовування в країнах СЄ дозволить постачальникам технологій вийти на нові ринки країн з перехідною економікою і такою, що розвивається.
Крім того, об'єднання інформації про різні низько-вуглецеві технології, у тому числі і взаємозамінних, дозволить виконувати порівняння, оцінку і ранжирування технологій, призначених для однакових задач і цілей, що приводитиме до підвищення якості наукових досліджень і технологічних розробок. А створені бази знань за низько-вуглецевими технологіями будуть корисні студентам і співробітникам для підвищення своєї кваліфікації а цій сфері.
Перспективи розвитку платформи обумовлені наступними причинами:
- регулярним розширенням географії і секторів застосування низько-вуглецевих технологій;
- постійним оновленням парку низько-вуглецевих технологій і інновацій, їх удосконалення і розробки нових;
- систематичною зміною нормативно-правової бази, як країн ЄС, так і країн СЄ;
- періодичним оновленням програмного забезпечення веб-сайтів платформи.
Ці причини приводять до необхідності забезпечення супроводу, оновлення і розширення змісту платформи, а також створення нових моделей процесів трансферу і дифузії низько-вуглецевих відкритих інновацій і вбудовування їх у веб-базуєму експертну систему.
Цільові групи користувачів платформи, які одержуватимуть користь (знання) від її використовування і які можна виділити виходячи з конкретних цілей проекту, наступні:
- представники наукових і виробничих організацій з країн ЄС – розробників і постачальників низько-вуглецевих технологій, які зацікавлені в розширенні ринку збуту своїх технологій;
- представники наукових організацій з країн СЄ – розробників низько-вуглецевих технологій, які підвищують свою компетенцію за рахунок ознайомлення з світовими досягненнями у сфері цих технологій, у області методів трансферу і дифузії технологій;
- представники енергетичних і промислових підприємств з країн СЄ – потенційних споживачів низько-вуглецевих технологій, що вирішили (або ще сумніваються в рішенні) почати процес впровадження цих технологій на своєму підприємстві або галузі;
- представники органів влади з країн ЄС і СЄ, які прямо або побічно ухвалюють рішення про шляхи, методи і засоби протидії змінам клімату;
- студенти і аспіранти університетів країн ЄС і СЄ, що спеціалізуються на процесах розробки і застосування низько-вуглецевих технологій;
- - представники громадськості, які хочуть ознайомитися з процесами зміни клімату і з роллю низько-вуглецевих технологій.
Чіткість передачі знань цим цільовим групам гарантується адресною спрямованістю компонент баз знань на ці групи, що дуже важливе для самостійного придбання знань при індивідуальному використовуванні платформи.
Враховуючи насущну важливість протидії глобальним змінам клімату шляхом переходу всіх країн світу до низько-вуглецевого розвитку можна запропонувати наступну стратегію створення платформи:
- Крок 1: Витягання і накопичення знань (Виконати порівняльні дослідження існуючих технічних, екологічних, економічних, політичних, правових і соціальних умов для передачі з країн ЄС і інших передових країн світу низько-вуглецевих технологій, а також умов їх адаптації і впровадження (дифузії) в країнах з перехідною економікою і такою, що розвивається);
- Крок 2: Обробка знань, моделювання і переклад їх в електронний вигляд (Розробити економетричні моделі динаміки процесів передачі і дифузії низько-вуглецевих технологій з урахуванням національного і міжнародного законодавства у області інтелектуальної власності, а також перспектив введення принципів відкритих інновацій, для виконання чисельних оцінок ефективності цих процесів між зацікавленими сторонами з країн ЄС і СЄ);
- Крок 3: Створення веб-сайтів з експертними системами і об'єднання їх у платформу (Створити на базі економетричних моделей віртуальну інтерактивну платформу з декількох веб-базуємих експертних систем (веб-сайтів) для інформаційного забезпечення процесів ухвалення рішень у сфері впровадження низько-вуглецевих відкритих інновацій).
ВГОРУ
СХЕМИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПЛАТФОРМИ
Віртуальна інтерактивна платформа (або мережева платформа) для трансляції низько-вуглецевих технологій створюється на базі інформаційних ресурсів на веб-сайті проекту LCOIR-UA [8] і технічних ресурсів Центру LCOIR-UA, що забезпечить інтерактивні аудіо і відео контакти між зацікавленими сторонами у впровадженні низько-вуглецевих технологій в Україні. Нульовий і перший етапи (мал. 3) створення цієї платформи були завершені, і в даний час йдуть паралельно другий і третій етапи, а також проводиться підготовка до реалізації четвертого етапу, де буде необхідно використовувати додаткові фінансові ресурси для забезпечення процесу реалізації низько-вуглецевих технологій в Україні.
Мал. 3. Схема розвитку мережевої платформи для низько-вуглецевих технологій
В цьому випадку будуть задіяні ресурси з існуючих програм кредитного фінансування в Україні (мал. 4): UKEEP, USELF, а також фінансових ресурсів венчурного капіталу фондів Європейського Союзу, Сполучених Штатів, Росії і України (якщо до цього час, в Україні буде офіційно дозволене венчурне фінансування за традиційними схемами, створення підприємств типу «Старт-ап» і «Спін-офф» і т.п. [17]).
Мал. 4. Схема інфраструктури для мережевої платформи низько-вуглецевих технологій
В даний час в Донецькому національному університеті (ДонНУ) [18] створений Центр трансферу технологій (мал. 5), який може здійснювати передачу технологій тільки на основі ліцензійних договорів, що сильно обмежує можливості розвитку процесів передачі і дифузії низько-вуглецевих технологій, не дивлячись на широко розгорнену структуру взаємодії в країнах ЄС і СЄ.
Мал. 5. Структура взаємодії Центру трансферу технологій ДонНУ
Відповідно до схеми, показаної на мал. 6, Центр LCOIR-UA узяв на себе функції центру трансферу технологій - працюючи в Галузевому сегменті низько-вуглецевих технологій Національної мережі трансферу технологій (NTTN) [19] і Національного контактного пункту за напрямком «Навколишнє середовище, включаючи зміни клімату» 7-й Рамкової програми Європейського Союзу (CORDIS) [20], які вже створені в ДонНУ.
Мал. 6. Структура зв'язків мережевої платформи низько-вуглецевих технологій
Об'єднання функцій і можливостей Центру трансферу технологій, Національного контактного пункту і Інтерактивного центру LCOIR-UA (мал. 6) дозволить використовувати бази даних NTTN і CORDIS, а також інших організацій і центрів в країнах ЄС і СЄ, які спеціалізуються в низько-вуглецевих технологіях, на різних стадіях пошуку і трансляції технологій: ідеї, дослідження, технологічні розробки і дослідне виробництво. Фінансова підтримка такої діяльності по передачі і дифузії низько-вуглецевих технологій може здійснюватися через гранти 7 Рамковій програмі ЄС (з 2014 року за програмою HORIZON 2020), а також шляхом здійснення зв'язку між українськими дослідниками і європейською «науковою діаспорою», представники якої в даний час працює в країнах ЄС у всіх областях науки і технологій.
Схема взаємодії між елементами платформи, показана на мал. 6, ілюструє послідовність операцій і дій, необхідних для функціонування віртуальної інтерактивної платформи.
Кожен елемент цієї схеми має власне програмне забезпечення, а також інтерфейси доступу до експертних систем на англійській і російській мовах для використовування користувачами з країн ЄС і СЄ.
Мал. 7. Схема взаємодії між елементами платформи
Перевернена пунктирна трапеція об'єднує елементи платформи в загальну експертну систему, яка складається з 4-х взаємозв'язаних експертних систем, заснованих на базах знань ЄС, Росії, України і Білорусі, а також на закономірностях взаємодії ринків передачі і дифузії низько-вуглецевих технологій між країнами ЄС і СЄ.
ВГОРУ
ЗАКЛЮЧЕННЯ
Здійснення діяльності по створенню віртуальної інтерактивної платформи для трансляції низько-вуглецевих відкритих інновацій дозволить структурувати і інтегрувати знання у області низько-вуглецевих технологій, які були накопичені в країнах ЄС і СЄ, що дозволить значно підвищити ефективність передачі знань і досвіду між країнами. Синергія цих знань внесе значний внесок в наукову, технічну і соціально-економічну підтримку ініціатив Європейського Союзу по боротьбі з наслідками глобальної зміни клімату.
Включення інформації про потенціал європейських постачальників низько-вуглецевих технологій і потреб споживачів цих технологій з країн з перехідною економікою, включених в бази знань, їх обробка і представлення в доступній і привабливій формі сприятиме розширенню ринків збуту для європейських компаній, що дозволить підвищити конкурентоспроможність європейської «зеленої» економіки з низьким змістом діоксиду вуглецю.
Сучасні глобальні виклики ставлять нові проблеми перед людством, яке в своєму розвитку підійшло (або вже перейшло) до «точки неповернення». Всі спроби, зроблені в даний час, в рамках старих соціальних цінностей не привели до зниження обсягів емісії парникових газів – вони продовжують рости в глобальному масштабі, хоча деяким країнам вдалося скоротити викиди CO2 протягом останні 10 років.
Різноманітні низько-вуглецеві технології були розроблені і частково реалізовані, а у разі їх великомасштабного розгортання вони могли розв'язати проблему скорочення удвічі викидів CO2 в 2050 році в порівнянні з 2005 роком. Але цьому перешкоджає міжнародна система захисту авторських прав, яка повинна бути перебудована відповідно до принципів «відкритих інновацій» в цілях сприяння розповсюдженню низько-вуглецевих технологій в країни, що розвиваються.
Ухвалення пост-Кіотської угоди, яка в даний час обговорюється, навряд приведе до значного скорочення викидів парникових газів в глобальному масштабі. Ця угода буде заснована на принципах отримання прибутку в будь-якій ситуації, тому необхідно знайти нові (або старі) принципи, що впливають на споживацьке суспільство, яке засноване на зростанні споживання (навіть якщо зростання «зелене»).
ВГОРУ
ЛІТЕРАТУРА
1. Communication from CEP, EC, EESC and CR “Analysis of options to move beyond 20% greenhouse gas emission reductions and assessing the risk of carbon leakage” - {SEC(2010) 650}. - Brussels, 26.5.2010. - COM(2010) 265 final.
2. Methodological and Technological Issues in Technology Transfer / Bert Metz, Ogunlade Davidson, Jan-Willem Martens, Sascha Van Rooijen and Laura Van Wie Mcgrory (Eds.) // Intergovernmental Panel on Climate Change. – Cambridge University Press, UK. – 2000. – 432 P.
3. Krishna R.S. Role of Open Innovation Models and IPR in Technology Transfer in the Context of Climate Change Mitigation // Diffusion of Renewable Energy Technologies: Case Studies of Enabling Frameworks in Developing Countries - Tecnology Transfer Perspective Series / J. Haselip, I. Nygaard, U. Hansen, E. Ackom, eds. – UNEP Riso Centre, Denmark. – 2011. – P. 147 – 158.
4. Climate Impacts Online // The Potsdam Institute for Climate Impact Research. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.climateimpactsonline.com/
5. Climate Time Machina // National Aeronautics and Space Administration. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://climate.nasa.gov/interactives/climate_time_machine
6. A National Look at Carbon Sequestration // Regional Carbon Sequestration Partnerships. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.natcarbviewer.com/
7. European Technology Platform for Zero Emission Fossil Fuel Power Plants. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.zeroemissionsplatform.eu/
8. Project “Low-Carbon for Industrial Regions of Ukraine (LCOIR-UA)” // DonNU. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.lcoir-ua.eu/carbon.html
9. Chesbrough H., Appleyard M. Open innovation and strategy // California Management Review. – 2007. – 50(1). – P. 57 – 76.
10. Viale R., Etzkowitz H. The Capitalization of Knowledge: A Triple Helix of University-Industry-Government. – Edward Elgar Publishing. – 2010. – 368 P.
11. Inclusive Green Growth: The Pathway to Sustainable Development. – The World Bank, Washington. – 2012. – 174 P.
12. Bagchi D., Biswas S., Narahari Y., et al. Carbon Footprint Optimization: Game Theoretic Problems and Solutions // ACM SIGecom Exchanges. – 2012. – Vol. 11. – No. 1. – P. 34 – 38.
13. CO2 Emissions from Fuel Combustion Highlights (2012 Edition) // IEA/OECD. – 2012. – 138 P.
14. Communication from CEP, EC, EESC and CR “A Roadmap for moving to a competitive low carbon economy in 2050”. - {SEC(2011) 287 final}, {SEC(2011) 288 final}, {SEC(2011) 289 final}. - Brussels, 8.3.2011. - COM(2011) 112 final.
15. Energy Technology Perspectives 2012: Pathways to a Clean Energy System // IEA/OECD. – 2012. – 700 P.
16. Беспалова С.В., Жикаляк Н.В., Осетров В.В., Шеставин Н.С. Улавливание и геологическое хранение диоксида углерода как перспектива для энергетики Украины // Современная наука: исследования, идеи, результаты, технологии – Сборник научных статей. – Киев: НПВК «Триакон». – 2012. – 3(11). – С. 107 – 113.
17. Попов С.Ф., Шеставин Н.С. Научный парк открытых инноваций: украинская практика // Инновации. – Санкт-Петербург: ОАО «Трансфер». – 2010. – 07(141). – С. 14 – 17.
18. Донецький національний університет // МОН України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.donnu.edu.ua/
19. Національна мережа трансферу технологій // МОН України – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.nttn.org.ua/
20. Community Research and Development Information Service // European Commission. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://cordis.europa.eu/
ВГОРУ
Джерело: Шеставин Н.С. Концепция создания виртуальной интерактивной платформы для трансляции низко-углеродных открытых инноваций / Современная наука: идеи, исследования, результаты, технологии. ISSN 2076-6866. - Днепропетровск: НПВК "Триакон", 2013. - Вып. 2(13). - С. 3-11.
|
