Низько-вуглецеві можливості для індустріальних регіонів України (LCOIR-UA)
ГОЛОВНА ПРО ПРОЕКТ НОВИНИ ПОДІЇ РЕСУРСИ ПАРТНЕРИ КОНТАКТИ

Головна >> Ресурси >> Інформація про кліматичні технології >> Що насправді означає геологічне зберігання CO2?

Інформація про кліматичні технології:

Що таке УЗВ?

Уловлювання CO2:
- Уловлювання після спалювання палива
- Уловлювання при кисневому спалюванні палива
- Уловлювання до спалювання палива
- Уловлювання з повітря

Транспортування CO2:
- Транспортування по воді
- Транспортування по трубопроводу

Зберігання CO2:
- Що насправді означає геологічне зберігання CO2? :

> Зміна клімату й необхідність у геологічному зберіганні CO2
> 1. Де й скільки СО2 ми можемо зберігати під землею?
> 2. Як можна транспортувати й закачувати великі обсяги CO2?
> 3. Що відбувається з СО2 в колекторі зберігання?
> 4. Чи може СО2 витікати з колектора і, якщо так, то якими можуть бути наслідки?
> 5. Як можна контролювати ділянки зберігання в глибіні й на поверхні землі?
> 6. Які критерії безпеки має бути встановлено й враховано
> Словник>
> Що таке СО2ГеоНет?

- Приклади геологічного зберігання CO2 в Європі
- Приклади геологічного зберігання CO2 у світі
- ГІС сховищ CO2 в Україні

Моніторинг CO2:


Locations of visitors to this page Відвідувачі веб-сайту

Словник

Водоносний горизонт: проникне тіло порід, що містять воду. Неглибокі поверхневі водоносні горизонти містять прісну воду, яка використовується для споживання людиною. Ті, що знаходяться на великих глибинах, заповнені солоною водою, непридатною для будь-яких людських потреб. Це так звані солоні водоносні горизонти.

Закачуваність: характеризує легкість, з якою рідина (наприклад, СО2) може бути закачана до геологічної формації. Вона визначається як частка від поділу швидкості закачування на різницю тисків між точкою закачування всередині біля основи свердловини й точкою у формації.

Колектор: тіло гірської породи чи осадів, достатньо пористе й проникне для розміщення й зберігання СО2. Піщаник і вапняк – найпоширеніші породи колекторів.

Літостатичний тиск: сила, що чинить тиск на породу перекриваючими шарами, що розташовані над породою але нижче поверхні землі. Літостатичний тиск збільшується з глибиною.

Мікросейсмічність: не пов’язані із землетрусами слабкі колихання чи вібрації земної кори, які можуть бути спричинені різними природними або штучними факторами.

Надкритичний: стан рідини при тисках і температурах, вищих за критичні значення (31.03 ?С і 7.38 МПа для СО2). Властивості таких рідин постійно змінюються від більш газоподібних за умов низького тиску до більш рідиноподібних за умов великого тиску.

Ореол СО2: просторовий розподіл надкритичного СО2 в межах гірських порід.

Перекриваючи породи: геологічні шари, що знаходяться між породою-покришкою колектора й поверхнею землі (або морського дна).

Підвищення нафтовіддачі пластів (ПНП): методика, яка покращує видобуток нафти шляхом закачування рідини (таких як потік води чи СО2), що допомагає мобілізувати нафту в колекторі.

Пористість: відсоток від основного обсягу породи, який не займає мінерал. Ці прогалини називаються порами і вони можуть бути заповнені різними рідинами, як правило, в глибинних порід цією рідиною є солона вода, але вона також може бути нафтою і газом, таким як метан або ж природним СО2.

Порода-покришка: непроникний шар порід, який діє як бар’єр на шляху руху рідин і газів та утворює пастку, якщо перекриває колектор.

Природний аналог: існуючий у природі колектор СО2. Ділянки можуть бути з витоком чи без витоку, їх вивчення може покращити наше розуміння долі СО2 в глибоких геологічних системах у довгостроковій перспективі.

Проникність: властивість або здатність пористої породи пропускати рідину; це міра відносної легкості протікання рідини під дією градієнта тиску.

Розсіл: дуже солона вода з високою концентрацією розчинених солей.

Свердловина: круглий отвір, зроблений шляхом буріння, зокрема, глибока свердловина невеликого діаметру, така як нафтова свердловина.

УЗВ: уловлювання й зберігання СО2.

CSLF: Форум лідерів з видалення вуглецю (ФЛВВ). Міжнародна ініціатива із зміни клімату, яка спрямована на розвиток більш досконалих і економічно ефективних технологій для відокремлення й уловлювання діоксиду вуглецю та його транспортування й довгострокового безпечного зберігання.

EU Geocapacity: завершений Європейський науково-дослідний проект, який оцінив загальну геологічну ємність для зберігання антропогенних викидів СО2, наявну в Європі.

GESTCO: завершений Європейський науково-дослідний проект, який оцінив можливості геологічного зберігання СО2 у 8 країнах (Норвегія, Данія, Великобританія, Бельгія, Нідерланди, Німеччина, Франція й Греція).

IEA-GHG: Програма з дослідження парникового газу Міжнародного енергетичного агентства (МЕА-ППГ). Міжнародне співробітництво, що поставило перед собою цілі: оцінити технології зменшення викидів парникових газів, поширити результати цих досліджень, визначити об’єкти дослідження, розвитку й демонстрації, а також підтримувати відповідну роботу.

IPCC: Міжурядова група експертів зі зміни клімату (МГЕЗК). Цю організацію було засновано в 1988 р. Всесвітньою метеорологічною організацією (ВМО) та Програмою з довкілля Організації Об’єднаних Націй для отримання наукової, технічної й соціально-економічної інформації, необхідної для розуміння зміни клімату, його потенційного впливу і можливостей для адаптації й пом’якшення наслідків. МГЕЗК і Альберту Гору була присуджена Нобелівська Премія Миру за 2007 рік.

рН: міра кислотності розчину, де рН = 7 відповідає нормальній кислотності.


Для подальшого читання:

Спеціальний звіт по УЗВ Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК):
http://www.ipcc.ch/pdf/special-reports/srccs/srccs_wholereport.pdf
Сторінка Європейської Комісії про кліматичну діяльність з УЗВ, включаючи інформацію щодо правової бази та реалізації впровадження Директиви з УЗВ:
http://ec.europa.eu/clima/policies/lowcarbon/ccs_en.htm



Джерело: The European Network of Excellence on the Geological Storage of CO2

<< Попередня сторінка --- Наступна сторінка >>


ВГОРУ

Думки, відображені на цьому веб-сайті, не обов'язково співпадають з поглядами
Європейської Комісії та Уряду України
© Донецький національний університет, 2011-2014